Утеплення зовнішніх стін з внутрішньої сторони?

Чи можливо утеплювати зовнішні стіни будинку або квартири з внутрішньої сторони?

Переглядаємо Державні будівельні норми України (ДБН В.2.6-31:2006) „Теплова ізоляція будівель”, розділ 1 «Загальні положення з забезпечення теплоізоляційних та експлуатаційних показників будівельних виробів», п. 1.2 та 1.3:

2.     При проектуванні теплоізоляційної оболонки будинку на основі багатошарових конструкцій, треба розташовувати з внутрішньої сторони конструкцій шари з матеріалів, що мають більш високу теплопровідність, теплоємність та опір паропроникненню (бетон, камінь, цегла і т.д.).
3.     При проектуванні нових будинків та реконструкції існуючих, шари з теплоізоляційних матеріалів слід розташовувати з зовнішньої сторони огороджувальної конструкції, використовуючи при цьому системи фасадні теплоізоляційно-опоряджувальні (далі - СФТО). Не рекомендується застосовувати конструктивні рішення з шарами із теплоізоляційних матеріалів з внутрішньої сторони конструкції через можливе надмірне накопичення вологи в теплоізоляційному шарі, що призводить до незадовільного тепловологісного стану конструкції й приміщення в цілому, а також до зниження теплової надійності оболонки будинку.

Але, на жаль, люди все частіше вдаються до методу утеплення із внутрішньої сторони, у силу його дешевини й простоти.

Безсумнівно, той факт, що провадження робіт можна виконувати в будь-який час року, незалежно від погодних умов відноситься до гідностей даної конструктивної схеми. Роботи з утеплення із внутрішньої сторони огороджувальних конструкцій рятують від необхідності споруджувати громіздкі підмості, що дає істотну економію трудових і матеріальних витрат, що теж є позитивним фактом

Традиційно, утеплення огороджувальних конструкцій з внутрішньої сторони виконують механічним кріпленням чи наклеюванням на стіни утеплювача, наприклад пінополістіролу (пінопласту), которий потім шпатлюють, а зверху фарбують або накривають шпалерами.

Звідси випливає неабиякий гурт великих та малих проблем:

  1. Зменшення площі приміщень за рахунок збільшення товщини стін.

  2. Матеріал огороджувальної конструкції має особисту термічну ємність, яка запобігає миттєвим перепадам температур. Внутрішнє утеплення штучно вимикає увесь цей массив з мікрокліматичного кругообігу температури в приміщенні.

  3. Неможливість встановлення теплоізоляційного матеріалу в зоні зіткнення перекриття та зовнішньої стіни. Тому в місцях з'єднання стіни й перекриття утворюються так звані "містки холоду", через які відбуваються більші витоки тепла.

  4. Більша частина стіни виявляється в зоні низьких температур, у результаті чого змінюється процес руху вологи через огороджувальну конструкцію. Температура стіни за утеплювачем різко знижується, тому крапка роси прагне до внутрішньої сторони огороджувальної конструкції. У зимовий час водяна пара, що утворюється в приміщенні в результаті життєдіяльності людини, конденсуючись, починає накопичуватися між ізоляцією та внутрішньою поверхнею стіни. Таким чином, у зимовий період стіна починає накопичувати вологу, котра за літо не встигне випаруватися. Підвищена вологість стіни призводить до утворення цвілі, грибка й інших мікроорганізмів відповідно до погіршення санітарно-гігієнічних показників приміщень.

Стіна без утеплення	Утеплення стін зсередини	Утеплення стін зовні
Нульова температура знаходиться в товщі стіни. Якщо стіна містить вологу, в цій точці вона перетворюється на лід, який розширюючись, її руйнує. Стіна з недостатнім термічним опором випромінює до 80% тепла з приміщення. Всередині приміщення доволі прохолоно, всупереч обігрівачам, працюючим на повну потужність	Нульова температура знаходиться на внутрішній межі стіни та утеплювача. Якщо проміж ними є хочаб невеличка щілина, - це стане місцем накопичення вологи. Знакоперемінний вплив на вологу буде змінювати її на льод та зворотньо. Це призведе до руйнування клеючої суміші та збільшуватиме щілини. Застосування в цьому випадку вологоємних та паропроникних утеплювачів - неприпустимо.	Нульова температура знаходиться зовні основної стіни усередині теплоізоляції. Якщо матеріал цієї ізоляції буде паропроникним - він почне руйнуватися. При такому способі теплоізоляції стіна повноцінно виконує функцію теплового генератора, компенсуючи різкі зміни температури усередині приміщення.

Це все добре, скажете ВИ, але як же жити на ..надцятому поверсі ..надцятиповерхового будинку, у якому роботи з теплоізоляції заплановані на дві тисячі ..дцятий рік?

Отже потрібно підбирати такий теплоізоляційний матеріал, який зведе на нівець усі вищезгадані проблеми:

  1. Мінімізувати відбір внутрішнього простору може тільки утеплювач з найменшим коєфіцієнтом теплопровідності

  2. На привеликий жаль, накопичувальну теплоємність масиву зовнішньої стіни ми втрачаємо назавжди. Але тут є невеличкий подвійний виграш:

     а) відпадає необхідність витрачати паливні ресурси на нагрів стін

     б) при наявності будь-якого обігрівача приміщення можна обігріти за суттєво менший час.

  3. В місцях зіткнення стіни та перекриття „містки холоду” можливо знищити, якщо утеплювач тонким шаром частково наносити на примикаючу поверхню з наступним декоруванням таких місць.

  4. Якщо Ви є непереможним прихильником теорії "дихаючих стін", не пожалкуйте часу, ознайомтесь будь-ласка з ЦІЄЮ статтею. Якщо ні, то висновок очевидний: теплоізоляційний матеріал повинен дуже щільно бути притиснутий до стіни. Ще краще, якщо утеплювач стане єдиним цілим зі стіною. Тобто між утеплювачем і стіною не буде ніяких зазорів і щілин. У такий спосіб волога із приміщення не зможе потрапити в зону крапки роси. Стіна завжди буде залишатися сухою. Сезонні коливання температур без доступу вологи не будуть справляти негативного впливу на стіни, що збільшить їхню довговічність.

      Всі ці завдання може вирішити тільки напилюємий пінополіуретан.

Адже він володіє найнижчим коєфіцієнтом теплопровідності з усіх існуючих утеплювачів. Отже пінополіуретан вкраде найменшу кількість внутрішнього простору.

Здатність пінополіуретану надійно та щільно притискатись до будь-яких поверхонь зробить неможливим утворення зазорів та щілин. "Наїхати" тонким шаром на стелю та зменшити "місток холоду" - легко та просто.

При розпиленні пінополіуретан нетривалий час знаходиться в рідкому стані. При цьому він заповнює найдрібніші щілини та мікроотвори. Спінюючись і полімеризуючись безпосередньо в крапці нанесення пінополіуретан стає єдиним цілим зі стіною, перекриваючи доступ руйнівній волозі.

У зв'язку з цим заслуговують уваги результати роботи Самарської державної архітектурно-будівельної академії по темі "Теплотехнічне обстеження зовнішніх стін житлових будинків, утеплених пінополіуретаном", які підтверджують можливість внутрішнього утеплення будинків - тонким шаром (20-35 мм) напилюємим пінополіуретаном.
Є 15-ти річний позитивний досвід застосування такої технології.

Приємної Вам теплоізоляції!